Осередками освіти в Гнівані були дві школи: польська і ук­раїнська. 1912 рік став початком діяльності санаторно-лісової школи.

Цікаво зазначити, що в 1-2 класній школі тих часів дітей на­вчали церковної, загальної і вітчизняної історії, російської та цер­ковнослов'янської мови, географії, арифметики, геометричного креслення і малювання, гігієни, дидактики, чистописання, сільського господарства.

Для забезпечення прибутків підприємці змушені були підви­щувати кваліфікацію і культурний рівень певної частини робітни­ків. Так підтиском робітників у 1913 році було відкрито народне училище зі столярним відділом при ньому. На потреби цього відділу земство виділило 1000 крб., а кошти на створення учили­ща виділив граф Д. Ф. Гейден.

У селі Витава діяло міністерське однокласне училище, а в 1 895 році відкрилась школа грамоти для дівчаток.

За релігійними віросповіданнями населення поділялося на дві частини: Витава — православні; Гнівань — католики. У Витаві також проживала певна частина лютеран. Тут же функціонува­ли Храм святого Миколи і церква святого Архістратега Михайла (освячена у 1857 році). І храм, і церква зруйновані в роки гро­мадянської війни.

У Гнівані було збудовано й у 1906 році відкрито один із най­більших в Європі костел напівготичного типу.