Мій Гнівань
Четвер, 17.08.2017, 05.54.06
Меню сайту
Форма входу
Усі сайти Гнівані
  • Інформаційний портал міста.
  • Портал міста
  • Торговий центр ПетроПоль
  • Ресторан Старий замок
  • Кафе-бар Козак
  • Кафе-бар Рута
  • Пошук
    Календар
    «  Серпень 2017  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
     123456
    78910111213
    14151617181920
    21222324252627
    28293031
    Хмарка тегів
    Черленківський замок
    як відправна точка історії міста

    Згідно з історичними документами відправною точкою історії Гнівані є знаменитий Черленківський замок, залишки якого роз­кинулися на Лисій горі теперішнього села Селище. Там, на місці трипільського поселення, литовські феодали, заволодівши Под­іллям у другій половині 14 століття, наказали спорудити дерев'я­ний замок з кам'яними баштами. Литовські феодали боялися місцевого населення і знаходили собі притулок у таких замках. Знаючи волелюбні традиції українського народу, литовський князь Вітовт (І4І8-І430) перехрестився на князя Олександра і ввів ук­раїнську мову поряд із литовською в ранг державної мови.

    Утримувати гарнізон литовців у таких замках змушене було населення навколишніх сіл. У 16 столітті литовських феодалів потіснили польські. Зайнявши Черлений замок, вони прибрали собі прізвища Черленківські. У польських актах за 1600 рік Черленків іменується містечком, що свідчить про те, що замок був важливим опорним пунктом на перехресті торгових та військових шляхів.

    У 1629 році, коли у Брацлавському воєводстві проводився перепис димів (для подимного податку населення), Гнівань та інші села були приписані до цього замку. У книзі польського історика Олександра Яблоновського «Джерела» є запис: «...На річці Буг нижче Вінниці знаходиться містечко Черленків, яке відноситься до Вінницького староства і є гніздом роду Черленківських, до якого під кінець першої чверті 17 ст. належали: по праву сторону Бугу: Бохоники і Ровець; по ліву: Юрківці, Комаров, Селище, Гнівань, Яришівка, Гриженці. За належність Черніковським Сутиски і Витави ведеться спір ще з 1596 року».

    Дані про село Витаву, яке раніше було окремим від Гнівані населеним пунктом, відносяться до 1569 року. В цей рік з утво­ренням польсько-литовської держави — Речі Посполитої — по­чався новий перепис населення для обкладання його податка­ми. У 1569 році Витавою заволодів поміщик Василь Житинський, пізніше — Никифор Комар (1590), Ян Кошко (1591), Василь Кале-совський (1592), Василь Гулевич (1593), Андрій Гулевич (1596), Іван Житинський (1600-1612), Ян Верейський, Степан Ложка, Федір Си-машко, Анна Комарова, Настасія Красносельська, Іван та Гордій Житинський (1612-1629).

    Часта зміна феодалів свідчила про гострі міжусобні війни за родючі землі, оскільки зерно з цих земель вивозили в Краків, Данціг та інші західноєвропейські міста.

    У 1648 році, з початком визвольної війни під проводом Б. Хмель­ницького, Черленківський замок втратив воєнне значення, оскільки був зруйнований козаками і став притулком базиліан і домініканців.

    Важко жилося трудовому селянству. Невпинно зростали подат­ки та різні побори. Для прикладу: селяни Гнівані та інших сіл нашого краю щорічно платили феодалам податок — 200 грошів (за 1 гріш можна було купити 1 пуд пшениці, сім пудів вівса, 6 пудів жита, 12 яєць), виконували дводенну панщину. Разом з цим феода­ли отримали право (1442 р.) розглядати судові справи селян.

    Життя сайту
    Реклама
    Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0
    Архів записів
    Copyright MyCorp © 2017